Виставка Hortus Conclusus

Християнські монастирі здебільшого були оточені садами, хоча садівництво виникає ще в найдавніші часи, про які розповідає Біблія. У
середньовіччі вони були закритого типу, оточені квадратним чи прямокутним клуатром – критими галереями. Посередині здебільшого стояв колодязь чи фонтан. Закритий сад, латинською hortus conclusus, асоціювали з Дівою Марією, а точніше з цитатою з Біблії: «Замкнений садок – то сестриця моя, наречена моя – замкнений садок, джерело запечатане» (Пісн. 4:12; переклад Івана Огієнка).

Згідно з Біблією, рослини були створені на третій день, як пожива для людей і тварин. Водночас людина мала можливість насолоджуватися зеленими шатами рослин, різнобарв’ям та запахами квітів, смаком плодів… Рослини використовували як ліки і як будівельний матеріал, вони мали чудодійні властивості. Їх пов’язували з різноманітними духами та потойбічним світом. Вони стали основою біблійних притч і подій.

З часу заснування домініканського монастиря у Львові наприкінці XIV століття тут був сад. З 1990-х років працівники музею почали його відновлювати: висадили барвінок, дикий виноград, різні квіти. Повніше наповнити внутрішній дворик рослинами, про які говорить Біблія, змогли лише тепер. Сад поповнився квітковими і лікарськими рослинами, деревами, кущами, які згадуються в описі «Землі обітованої». Головна мета виставки – розповісти про ці рослини та проілюструвати їх на прикладі пам’яток із музейної колекції.

Серед добре відомих і впізнаваних рослин у саду ростуть ялівець, плющ, півники, шипшина, фінікова пальма, лілея, м’ята, самшит (букшпан). Привертають увагу інжир (смоківниця, фіга) – символ світу, здоров’я, щастя; ясенець (неопалима купина) – символ стійкості, вічного оновлення і незнищенності; олеандр – символ благополуччя, джерело добробуту; циперус – символ вічного життя; рута запашна – символ дівочості, краси, розквіту, зрілості. Цікавими є молочай міля (терновий вінець), цукрова тростина, оливкове дерево.
Доповнюють інформацію про рослини три банери.

Перший – це колаж, де використано зображення смокви з фрески з Помпеї І ст. до н. е. і фінікової пальми з мозаїки VI ст. з Тунісу, мініатюр з медичного трактату «Tacuinum sanitatis» (XIV ст.), картини Леонардо да Вінчі «Благовіщення» (1472), Вінсента ван Гога «Пшеничне поле з кипарисами» (1899), Тівадара Чонтварі Костки «Паломництво до ліванських кедрів» (1907), гравюру Джона Дугласа Вудворда «Придорожній колодязь» (1884).

За допомогою пам’яток колекції Львівського музею історії релігії – гравюр Пітера ван дер Борхта (книга «Imagines et Figurae Bibliorum» (1581), гравюри із зображенням Скинії, ковчегу Завіту, жертовників, менори, одягу первосвященника, Соломонового храму (паризьке видання Біблії 1563 року) показано першу відому нам рослину, про яку згадує Біблія, а також рослини, які використовували під час будівництва Скинії завіту, Соломонового храму, Святая святих.

Про рослини Нового Завіту розповідає останній банер. Тут зустрічаємо ладан і смирну, фінікову пальму, оливку, виноград… Загалом, понад три десятки рослин представлено у внутрішньому дворику музею на виставці Hortus Conclusus. Зібрати їх допомогли директор
Ботанічного саду Львівського медичного університету Ростислав Гулько, директор Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України Ігор Пацура.

Опорядкували сад і підготували до огляду заступник директора ЛМІР Надія Полянська і старший науковий співробітник Лідія Довгань.