Відділ Львівського історичного музею відкрито у 2005 році у приміщенні палацу Бандінеллі – пам’ятці львівської ренесансної архітектури кінця ХVІ – ХVІІ ст.(назва походить від прізвища власника будинку другої чверті ХVІІ ст. Роберто Бандінеллі). Експозиції відділу пропонують огляд тематик:
• Виставка золотарства;
• Виставка античних пам’яток;
• Обриси культури Львова.
Виставка “Пам’ятки золотарства в музейній скарбниці” побудована на матеріалах фонду дорогоцінних металів Львівського історичного музею. Окремі пам’ятки надано для експонування Львівською галереєю мистецтв, Львівським музеєм історії релігії, музеєм етнографії та художнього промислу НАН України у Львові.
На виставці представлено предмети художнього срібла різноманітного призначення, як ужиткові, так і церемоніальні, зокрема сакральні. Хронологічні рамки походження предметів репрезентованої колекції ювелірного металу охоплюють часовий проміжок від кінця XVI до початку ХХ ст. – надзвичайно цікавий, насичений подіями період історії Львова та Галичини загалом. Географія походження музейних пам’яток поряд зі Львовом охоплює важливі осередки ювелірного мистецтва Австрії, Польщі, Чехії, Росії, Німеччини, тобто тих держав, з якими наш край поєднували тісні торговельні та культурні зв’язки, а почасти й спільність історичної долі.
У першій частині відвідувачам Музею представлено комплекс пам’яток, що мають не лише мистецьку, а й значну історичну вартість. Вони пов’язані з важливими подіями в історії Львова, життям і діяльністю визначних громадян міста. З-поміж знакових експонатів цього розділу – вироби львівських золотарів: печатка львівського цеху ювелірів (бл. 1600 р.), символічні ключі міста (XVIІІ ст.), церемоніальний ланцюг президентів Львова (1892 р.), срібний макет Львівської ратуші (20 – 30 роках ХХ ст.).
У другій частині експозиції зібрані старовинні вироби європейського художнього срібла, які походять із приватних львівських збірок кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., зокрема з колекції відомого у Львові збирача старожитностей, історика та літератора В. Лозинського (1843 – 1913).
Загалом на виставці представлено близько 150 виробів художнього срібла. Експозиція доповнена тематичними творами графіки та живопису.

Hа третьому поверсі палаццо Бандінеллі можна оглянутиархеологічні виставки.
Фондові групи „Археологія” та „Київська Русь” є найчисельнішими колекціями Львівського історичного музею.
Історія їхнього формування тісно повязана із заснуванням музеїв у Львові та початком професійного вивчення археологічних памяток видатними вченими І.Шараневчем, В.Антоновичем, М.Грушевським, Я.Пастернаком та ін.
Археологічні збірки налічують близько 101тис. одиниць. Географія походження памяток охоплює величезну територію: від Індо-Китаю, античних Риму та Греції , Єгипту, Вавилону, Сирії, до сучасних Польщі та України. Вона сформована на основі археологічних колекцій колишнього Музею НТШ, музею Дзєдушицьких, Музею ім. князів Любомирсьих, Народного Дому, Музею Ставропігійного інституту, приватних колекцій, власної колекції Історичного музею м.Львова.
Хронологічні рамки збірки надзвичайно широкі: від доби палеоліту до памяток періоду Київської Русі.
Найбільшою є колекція пам’яток трипільської культури (1450од. зб.) – яскравого явища в стародавній історії України (5400 – 2750 рр до н.е.). У травні 2005 року в палаццо Бандінеллі було відкрито виставку, де відвідувачі могли оглянути найунікальніші експонати цієї збірки.
З грудня 2005 року глядачі могли ознайомитися з пам’ятками висоцької та лужицької культур ( XIV – VIII ст. до н.е.). Це різноманітна за формою кераміка (горщики, миски, чашки, кубки, черпаки), бронзові та залізні вироби.
В липні 2006 року було відкрито нову виставку – “ Пам’ятки античності”, на якій представлено античні археологічні знахідки VІІ ст. до н.е. – V ст.н.е. із збірки Львівського історичного музею.
Античні держави Греція і Рим ( XX ст. до н.е – V ст. н.е) займають особливе місце у культурній спадщині давніх цивилізацій. Творцями античної культури були стародавні греки і римляни, які зробили великий внесок у розвиток філософії, літератури, природничих наук, пластичного мистецтва, архітектури, образотворчого та декоративно – прикладного мистецтва.
У фондах Львівського історичного музею зберігається чимала колекція античних пам’яток VII до н.е. – V н.е. (265 од. зб.), яка сформувалася за рахунок музеїв Львова, які діяли до 1939р., найцікавіші виставлені для огляду.
На виставці представлено різноманітний посуд. Для грецької кераміки характерний поділ виробів за функціональними призначеннями: господарський посуд, кухонний, столовий, предмети побуту та культового призначення, будівельна кераміка. За способом орнаментації цю кераміку розрізняють чорнолакову, червонолакову, фігурну та рельєфну. На основі глини робились різні фарби, якими розписували вироби.
На Львівщині червонолаковий глиняний посуд виявлено на поселеннях липицької та черняхівської культур поблизу с. Звенигород та Черепин, що свідчить про розвиток торговельних та військових зв’язків з Римською імперією та її придунайськими провінціями.
Зацікавленість у глядача викличе різномаїття глиняних світильників, Світильники – закриті невеличкі пустотілі посудини з двома отворами зверху: один для заливання горючої рідини (олії або тваринного жиру), другий – для гноту. Цікавим є бронзовий світильник, знайдений у с.Звенигород Львівської області. Бронзові світильники – рідкість і дуже цінувалися у старовину. Археологи знаходять їх лише при розкопках палаців чи у могилах знатних людей.
На виставці представлена невеличка кількість скляного посуду, зокрема, одноручні глечики столового призначення, а також бальзамарії туалетного призначення.
Унікальною памяткою є бронзове навершя ратища римського прапора (ІІ ст. н. е.), знайденого у с. Мишків Тернопільської області, з написом, що прапор належав І іспанському легіону, який стояв у Дакії (сучасна територія Румунії).
Виставлена колекція, пам’ятки якої знайдені випадково чи на поселеннях культур черняхівської, липицької чи карпатських курганів, засвідчує широкі торговельні зв’язки місцевого населення Прикарпаття з античним світом. Це надзвичайно важливий факт, адже вироби античних майстрів майже не проникали за межі Греції і Риму та їхніх колоній.

Виставка “Обриси культури Львова за 100 років (ХІХ – поч. ХХ ст.)” відкрита до Міжнародного дня музеїв у 2007 році в шістьох залах палаццо Бандінеллі (ІІІ поверх).
До уваги відвідувачів представлено пам’ятки зі збірок Львівського історичного музею, які розповідають про культурне життя міста ХІХ – поч. ХХ ст. Ця тема вибрана не випадково, адже значніші осередки культури, навчальні заклади, просвітницькі товариства закладались саме в цей період.
Значна частина експозиції присвячена непересічним особистостям багатонаціональної спільноти міста, завдяки знанням, ентузіазму, наполегливості та матеріальним пожертвам котрих постали такі інституції, як Ставропігійський інститут, Національний заклад ім. Оссолінських(Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАНУ), Музей Дідушицьких (Державний природознавчий музей НАНУ), театр графа Скарбка (Національний академічний драматичний театр імені М.Заньковецької), Наукове товариство ім.Шевченка, Товариство “Просвіта”, “Народний дім” та ін.
Культурно-мистецьке життя неможливо уявити без постаті Митрополита Андрея Шептицького, Іларіона Свєнціцького, Александра Чоловського, Владислава Лозинського, о. Антін Петрушевича, Ісидора Шараневича, Івана Левинського та багатьох ін.
Значну роль в період Просвітництва та Романтизму відігравала книговидавнича справа. Однією з найбільш значущих в цей час була книгарня К. Вільда, яка з 1811 року знаходилась на площі Ринок, 2. Її відвідувачами були відомі поети, художники, музиканти, письменники. Портрети багатьох з них представлені в експозиції, зокрема, О. Фредра, К. Мікулі, К. Моцар та, К. Уєйського, графа С. Скарбка, а також репліки родинних світлин сім’ї Вільдів. Музично-літературний салон родини Вільдів відігравав значну роль в інтелектуальному житті львівської громадськості.
Вигляд тогочасного міста, життя і побут львів’ян передають графічні роботи А. Лянге, К. Ауера, живописні роботи А. Рейхана, Я. Машковського, К. Косинського та ін.
На виставці можна побачити твори видатних львівських художників Т. Копистинського, І. Труша, А. Монастирського.
Багатий архівний матеріал, рідкісна книга, репліки старовинних світлин, предмети побуту доповнюють розповідь про духовне та культурне життя Галичини ХІХ – початку ХХ століття.

Вартість вхідного квитка:
– для дорослих (1 особа) – 5,00 грн
– для учнів, студентів, пенсіонерів (1 особа) – 2,00 грн
Екскурсійне обслуговування:
– групи з дорослих до 10 осіб – 20,00 грн.
10-30 осіб – 50,00 грн.
– для учнів, студентів, пенсіонерів до 10 осіб – 15,00 грн.
10-30 осіб -30,00 грн.