Літературознавчий семінар «Есеї Монтеня і трактати Сковороди як два методи самопізнання»

Фундаментальна праця Мішеля Монтеня «Есеї» та прозова спадщина Григорія Сковороди мають чимало точок дотику. Серед них і певні історичні аспекти. Так само, як у Франції добою відкриття людини в усій її самоідентичності стало попереднє для Монтеня XV століття, в Україні діла та люди попереднього для Сковороди XVII століття мали певний одноцільний характер, були забарвлені тими самими кольорами, зокрема, і кольорами релігійного протистояння.

І Монтень наприкінці XVI віку, і Сковорода наприкінці століття XVIII стали завершувачами важливих цивілізаційних епох в історії своїх народів. Одне з головних завдань, яке ставив перед собою европейський гуманізм – «відродження» греко-римської культури з бажанням наснажити її досягненнями власну, пізньосередньовічну цивілізацію, ґрандіозний синтез християнської «віри» й античної «мудрости», – в Україні довелося вирішувати вже діячам постренесансної епохи – доби бароко.

Модератор семінару – Данило Ільницький.