Свірзький замок у творчості його останньої власниці Ірени з графів Ламезан-Салінс графині Коморовської постає на цій виставці у зовсім іншому світлі. Для неї замок – насамперед дім, якому була віддана, але через історичні та життєві перипетії змушена покинути. Це відчутно у кожному мотиві, що вловив пензель та пильне око митця-поета. Її роботи «промовляють» від жіночого серця.
Збереженість сімейного архіву Ламезан-Салінс/Коморовських/Пінінських можна вважати щасливим випадком, який дає нам ключ до розуміння не лише самого замку, а й епохи загалом. У поєднанні з архівними світлинами, акварелі та олійний живопис Ірени Коморовської перетворюються на артефакти особливого значення та ваги, що дають цілісність «загальної картини», яка так невпинно вислизає, перетворюючись на історико-архітектурну пам’ятку минувшини.
Штрихами до історичного портрету замку є також роботи тітки по матері Марії Родаковської та професора образотворчого мистецтва Станіслава Батовського-Качора, які часто гостювали у Свіржі й заохочували молоду графиню до творчості, давали їй уроки.
В якій би країні не перебувала Ірена Коморовська, її серце завжди було спрагле та сприйнятливе до краси. Так постали цілі акварельні серії з мандрів та життя у Єгипті, Шотландії, південній Франції, Корнуелі, які теж можна побачити на виставці.
Приглядаючись до творів графині Ірени Ламезан-Салінс Коморовської відчувається ефект «занурення» у витворену, а, вірніше, відображену нею реальність, що є переконливим аргументом до визнання її таланту.
Ідея виставки
Пйотр Пінінський
Концепція виставки
Тараса Возняка
Куратори виставки
Пйотр Пінінський
Іван Дудич
Організаційна координація виставки
Наталія Крокіс
За категорією
За датою
до 28 квітня 2024
до 15 травня 2024
до 12 травня 2024
до 18 квітня 2024
до 16 квітня 2024
до 25 квітня 2024