Весною на оглядовий майданчик найвищого храму Львова пускатимуть туристів

На висоті близько 70 метрів є оглядовий майданчик навколо головного купола. Аби піднятися на майданчик треба пройти через центральну залу храму, подолати майже 600 гвинтових сходинок. Костел реставрується вже протягом 6-ти років. Оглядовий майданчик планується відкрити для туристів весною. Зверху відкривається приголомшливий краєвид на вокзал, гору Високий Замок та пам’ятник Степану Бандері.

Історія костелу Святої Ельжбети:

Костел будували, щоб приїжджим, які виходили на перони головного Двірця, перекрити панораму на собор св. Юра – і таким, досить примітивним, чином дати зрозуміти: Львів – місто католицьке, а не греко-католицьке. Передбачалось, що святиню буде віддано під опіку св. Єлизаветі Угорській і названо на її честь, адже ця свята вважалась опікункою цісаря. Хоча тут варто згадати і той факт, що Єлизаветою звали також дружину імператора.

З 19 проектів найкращим визнали роботу “Тріо” професора Львівської політехніки Теодора Тальовського (1857-1910), автора майже сотні костелів в різних куточках Західної Галичини. Будівництво велося інженером Каролем Ріхтманом з осені 1904 по серпень 1907 рр. Роботи над інтер’єром продовжувались і після освячення храму в 1911 р. Під час І-ї Світової війни святиня зазнала руйнувань. Австрійська влада видала наказ зняти з львівських дахів мідну бляху – для випуску озброєння. Ніхто не хотів брати на себе виконання того наказу в випадку костелу Ельжбети. Кажуть, один єврей все-таки зголосився – але зірвався з даху й розбився. Під час українсько-польської війни (1918-19 рр.) внаслідок артобстрілів святиня зазнала часткових руйнувань. У 1939 році поряд з храмом розірвалася авіаційна бомба, пошкодивши шпилі та стіни. У 1946 костел закрили.

Існує легенда, що п’ятиметровий хрест на найвищій башті у 1962 році влада хотіла спиляти. Знайшовся доброволець, який взявся виконати це завдання – і теж впав з вежі, розбившись насмерть. Більше бажаючих не було – і хрести залишились на своїх місцях.

Оскільки влада УРСР мало піклувалася про релігійні споруди і сприяла їхньому знищенню, безлад панував у храмі до 1970-х, коли будівлю передали під склад. На початку 1991 року державна влада офіційно передала храм громаді Української Греко-Католицької Церкви. Він отримав ім’я свв. Ольги і Єлизавети.