Нове і ненове про Антонича

17 березня у львівському літературному «Кабінеті» було обговорення невідомих біографічних відомостей Богдана Ігоря Антонича. У розмові брали участь Ігор Калинець, літературознавець Данило Ільницький і, звичайно, модератор таких творчих посиденьок Юрій Кучерявий.
Ігор Калинець вже давно досліджує життя Антонича. Саме він був одним з тих, хто відкрив світові цього безперечного генія пера. Пізніше – шукав його могилу. А у 1987 році він був серед тих, хто відновили щорічне святкування поета. І лише в серпні минулого року львівський літератор зайнявся біографією Богдана Ігоря Антонича. Шкодує, що не почав над цим працювати раніше, бо тепер вже нема важливих людей, фотографій, текстів. Але і без того це дуже цікава і, головне, потрібна праця.
Вже зараз, завдяки Ігорю Калинцю, відомо львівську адресу Антонича. Він тут жив у свого вуйка на Городоцькій, 50. Родичам поета належав увесь другий поверх, за що вони потім дорого заплатили радянській владі.
Майбутня книга Ігоря Калинця «Нове і ненове про Антонича» вийде у світ десь в квітні. У видання увійдуть такі розділи як «Дитинство», «Гімназія», «Левандівська просвіта», «Гурток українців», «Опера Довбуша», «Портрет Антонича», «Недуга», «Похорон», «Могила», «Наречена». В останньому розділі йдеться про Ольгу Олійник. Саме вона з рукописів уклала дві збірки Антонича: «Зелене Євангеліє» і «Ротації».
«Проблема в тому, що Україна відкрила для себе Антонича зовсім недавно, – додав Данило Ільницький. – Тоді тексти вийшли на перше місце, а про біографію взагалі не йшлося. Ми дуже потребуємо фактів, бо не маємо якоїсь певної бази. Спостерігається голод у літературознавстві». Та добре, що є люди, які рятують мистецтво своєю важкою працею. «Важко писати біографію, коли так мало даних, – признався Ігор Калинець. – Ще й сам поет залишив лише п’ять рядків своєї біографії. Якби оповідь про себе була більш щедрою, працювалося б значно легше. Але і так все добре вдається. Як каже моя дружина, мені сам Антонич з небес допомагає».

Ірина Павлюк