Вулиця Староєврейська

Вулиця Староєврейська
зірочок - 5, відгуків - 3
м. Львів, вул. Староєврейська

Вулиця Староєврейська – одна з найдовших у історичній частині міста, довжиною 400 м. Вулиця була прокладена в XIII столітті паралельно між південною стороною площі Ринок і міськими мурами.

Непарну сторону колишній вул. Векслярскої (від вул. Галицької до вул. Сербської) до кінця XVIII століття складали в основному тильні сторони кам’яних будинків південної сторони площі Ринок. У той же час тильні сторони парної сторони вулиці виходили до Високої стіни (міського укріплення). Після того як Високу стіну розібрали, утворилася вул. Нова (ul. Nowa, тепер вул. Братів Рогатинців). До середини XIX століття ця частина вулиці була населена в основному християнами, у 1870—1940 роках серед жителів переважали євреї; на початку XX століття тут було багато магазинів меблів і шкіряних виробів. На початку XX століття серед мешканців колишньої вулиці Капітульної переважали римо-католики, а на вул. Векслярській та Єврейській — євреї.

Від нинішньої вул. Сербської починався середньовічний єврейський квартал. Євреям дозволили селитися в південно-східному куті Середмістя, причому в правовому відношенні вони підпорядковувалися магістрату, на відміну від єврейської громади Краківського передмістя, яка підпорядковувалася королівським старостам. Квартал був огороджений стінами, причому стіна перегороджувала і нинішню Староєврейську на розі з вулицею Сербською.

Історичні назви цієї ж діляньки вулиці:
– Bydlęca (XIV ст. – 1483)
– Zarwańska (1483 – 1795)
– Kapitulna (1795 – 1871), Wekslarska (1795 – 1871), Nowa Żydowska (1795 – 1871)
– Wekslarska (1871 – 1888), Boimów (1888 – 1941)
– Färberstrasse (1941 – 1944)
– Михайла Фрунзе (1944 – 1990)
– Староєврейська (1990 – до тепер)
З XIV століття вулиця Бидляча (пол. Bydlęca), оскільки тут торгували худобою. Пізніше — Зарванська або Серванская, оскільки вулиця «проходила за ровом» або від латинського слова servus (слуга), так як на вулицю виходили прибудови, в яких жили слуги. Назва Векслярска походить від векслярів, чиї контори раніше перебували на цій вулиці. Боїмів – на честь львівських міщан угорського походження Боїмів (Boimów), засновників каплиці при Латинському соборі.Фрунзе на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе (1888—1925). Староєврейська, оскільки її частина проходить через середньовічний єврейський квартал.

Довідка:
Після другого здобуття Львова польським королем Казимиром ІІІ Великим у 1350 році, коли місто було перенесено з княжого граду (сучасна площа Старий Ринок) на місце нинішнє, для трьох основних етнічних груп Львова (русинів, вірмен та євреїв) було відведено під заселення території у «новому» Львові. З часом на тих територіях сформувалися відповідні релігійно-етнічні центри з їхніми головними вулицями: вірменський в районі вулиці Вірменської, руський-православний — вулиця Руська, а також єврейська міська дільниця зі своїм особливим статусом і порядком — в районі сучасних вулиць Староєврейської, частини Федорова, Арсенальної та Братів Рогатинців.

Реклама на сайті

Перегляньте також

Коментарі

вверх