Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору»

залиште відгук
м. Львів, просп. Чорновола, 45г
+38 (032) 297-59-10

facebook

Львів у ХХ ст. завжди був у центрі воєнних і політичних подій. Місто кількаразово переходило з рук однієї влади до рук іншої, змінювались кордони, зникали держави. Тоталітарні режими залишили відкриту рану в історії міста. Тюрма «Бриґідки», тюрма «на Лонцького», Замарстинівська тюрма, львівське ґетто, пересильна тюрма №25 – місця, де загинули тисячі людей. Але і дотепер колишні тюрми продовжують виконувати функцію сучасних в’язниць або ж були пристосовані для навчальних установ, лікарень, розважальних закладів.

Музей «Територія Терору» діє на місці, де колись були розташовані «пересильна тюрма №25», а перед цим «львівське ґетто»

Місія музею – опрацювання, збереження та передача досвіду про тоталітарне минуле; пояснення механізмів функціонування тоталітарних ідеологій для розвитку історичної свідомості суспільства.

Під час нацистської окупації з листопада 1941 р. до червня 1943 р. у Львові було створено одне з найбільших ґетто у Східній Європі. Воно займало територію дільниць Замарстинова і Клепарова, відокремлену з півдня залізничним насипом, зі сходу – вул. Замарстинівською, із заходу – вул. Варшавською, а з півночі – берегом р. Полтва. На дільницях, де до цього мешкало 25 тисяч осіб, окупаційна адміністрація переселила понад 136 тисяч євреїв. Тут перебувала більшість львівських євреїв та євреїв-біженців із сусідньої Польщі. Вони заселили помешкання, з яких виселили попередніх власників. Частину єврейських родин поселили у бараки колишнього кварталу для соціально незахищених верств населення Львова, відомого під назвою «Локєтки».
Протягом двох років нацистської окупації у львівському ґетто та Янівському концтаборі було знищено понад 250 тисяч людей, зокрема євреїв.

Пересильна тюрма №25 була створена радянською окупаційною владою у 1944 р. За приблизними підрахунками, через “пересилку” за 10 років її функціонування до концтаборів ГУЛАГу було етаповано понад 500 тисяч в’язнів не лише з Галичини, а й з Волині, Закарпаття та Буковини. Здебільшого це були люди, причетні до національно-визвольних змагань, а також військовополонені.

Пріоритетами Музею є дослідження історії політичних, соціальних, етнічних та релігійних репресій тоталітарних режимів проти населення, що жило на території України. Музей провадить системну роботу над вивченням, дослідженням, збереженням історичних документів.

Реклама на сайті

Коментарі

вверх