Єврейські дні у Ратуші

Єврейські дні у Ратуші

11 липня 2017 - 27 липня 2017, 19:00

Кафе «Ратуша» (пл. Ринок, 1 / західна сторона Ратуші)

facebook

Вартість

Вхід вільний

Цього року на «Єврейських днях у Ратуші» говоритимуть про сучасні історичні музеї Східної Європи. Під час лекцій та дискусій йтиметься про перспективи музеїв та виклики, що постають перед ними у презентації багатокультурної спадщини.

«Музейний бум ХХI століття» – так експерти та журналісти називають процеси, які зараз відбуваються в музейній індустрії по всьому світу. Поява великої кількості нових музеїв і розбудова старих, впровадження інтерактивних форматів та використання нових технологій у експозиціях, колосальне зростання відвідуваності серед різних аудиторій, бурхливі дискусії в пресі та серед фахівців про нову роль музеїв в сучасних суспільствах, – усе це засвідчує про відродження і важливість цих інституцій в сучасному світі.

Якими є музеї сьогодні? Що означає музейний бум? Як сучасні музеї працюють з минулим? І який вплив вони мають на формування наших уявлень про себе, про наше минуле, сьогодення та майбутнє? На ці та інші питання спробують відповісти учасники публічної програми «Єврейських днів у Ратуші: (Не)Показане минуле у музеях Східної Європи». Дослідники, експерти, практики музейної справи з України, Польщі, Ізраїлю, Росії та Сполучених Штатів Америки запросять до дискусії широку львівську громадськість та гостей міста.

Лекції та дискусії відбуватимуться українською та англійською мовами з синхронним перекладом.

Лекційно-дискусійна програма «Єврейські дні у Ратуші: (Не)Показане минуле в музеях Східної Європи»

11 липня, 19:00

Окремо про спільне: Яких єврейських музеїв потребує Східна Європа?

Проблема збереження єврейської спадщини, її репрезентації і включення до оновленого національного наративу України набуває сьогодні особливої актуальності. Жвавий інтерес до єврейської спадщини в сучасній Україні збігся в часі зі справжнім “бумом” єврейських музеїв у Східній Європі, де впродовж останніх років було зреалізовано кілька масштабних музейних проектів.

Чому так важливо вивчати історію і культуру євреїв? Чи може презентація єврейської спадщини бути інтегральною частиною національно-державного наративу однієї країни чи це самостійний, “наддержавний” феномен? Якими є концепції презентації єврейської спадщини муезях? Як (і чи потрібно) показувати “болісні” моменти спільної історії?
Ці та інші питання стануть предметом дискусії на прикладі польських, російських та українських музеїв, реферуючи до потреб та можливостей українських музейних просторів.

Дискутанти: Єгор Врадій (Музей “Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні”, Дніпро), Даріуш Стола (Музей історії польських євреїв “Полін”, Варшава), Григорій Казовський (Музей історії євреїв в Росії, Москва), Урі Гершович (Єврейський музей та Центр толерантності, Москва), Семен Гольдін (Дослідницький центру ім. Леоніда Невзліна при Єврейському університету Єрусалиму).

12 липня, 18:30

Сергій Кравцов (Єврейський університет в Єрусалимі)
Львівські колекції до 1939 року: меценати, спільноти, установи

Колекціонування рукописів, стародруків, творів мистецтва, історичних реліквій, зразків живої і неживої природи особливо активізувалося в XIX столітті. На лекції йтиметься про розвиток цієї справи у Львові, про переміщення збірок з аристократичного, садибного, приватного середовища до міських музеїв та бібліотек, з літургійного вжитку в костелах, церквах і синагогах до секулярного, просвітницького.

Крім цього, лектор розповість про формування польських, українських, єврейських та вірменських колекцій, про шляхи перетворення приватних збірок на громадські, міські й «національні».

Окрему увагу дослідник присвятить осмисленню значення, що його надавали львівські спільноти «національним» музеям, а також нових значень, яких набували експонати в музейному просторі, а музейні будівлі – у просторі міста. Ще один акцент лекції – наукова, видавнича та пам’яткоохоронна діяльність, пов’язана з музеями; доля львівських збірок у Другій світовій війні.

Сергій Кравцов – історик архітектури, дослідник. Вивчав архітектуру у Львівському політехнічному інституті, захистив дисертацію з історії містобудування Галичини в 1993 р. Наступного року переїхав до Ізраїлю і з того часу працює дослідником в Єврейському університеті Єрусалиму. Коло його наукових інтересів охоплює історію архітектури та містобудування Східної та Центральної Європи, історію архітектури синагог. Опублікував понад 60 статей українською, російською, польською, англійською мовами та івритом, чотири книги (дві у співавторстві, ще одна готується до друку), був редактором однієї книги.

13 липня, 18:30

Марцін Водзінські (Вроцлавський університет)
Як розповідати про єврейську історію у Польщі? Від єврейських колекцій до Музею історії польських євреїв

Сучасні музеї – це “дзеркала, які несуть уздовж битого шляху”. Подібно, як і роман XIX століття, вони демонструють, яким бачить і зображає себе людина й суспільство. На лекції йтиметься про історію єврейських колекцій і музеїв у Польщі, про їх зв’язок з єврейським життям, минулим і сучасним. Передусім буде проаналізовано основні задуми, що передували створенню перших єврейських збірок у Польщі, окреслено причини колекціонування й шляхи їх формування, названо місця їх зосередження. Відтак увагу слухачів перефокусуємо на проблеми пам’яті про єврейське життя у Польщі після Голокосту, її вшанування, а також на питання єврейської матеріальної і духовної спадщини.

Проте основний акцент лекції – Музей історії польських євреїв, який відкрили у Варшаві у 2014 р. Як він постав, як і чому став таким, яким є сьогодні, з огляду на засадничі принципи, історіографічні аспекти, зважаючи на певні показові індивідуальні рішення? Загалом спробуємо пояснити, як музей сформувався в контексті публічних обговорень єврейської теми та польсько-єврейських відносин у Польщі і в наукових колах, і серед широкого загалу.

Марцін Водзінські – історик, вивчав польську літературу та історію Сілезії у Вроцлавському університеті, де згодом захистив дисертацію. Від 1996 р. працює викладачем, а потім стає професором Інституту полоністики Вроцлавського університету та директором Дослідницького центру культури і мови польського єврейства у цьому ж університеті. У 1996–1998 роках викладав у Пекінському університеті іноземних студій. Від 2005 р. – директор кафедри єврейських студій Вроцлавського університету. Коло його наукових інтересів охоплює єврейську матеріальну культуру і соціальну історію євреїв у ХІХ столітті в Східній Європі, особливо історію Хасидизму і Хаскали. Опублікував понад 100 статей польською, англійською, французькою і чеською мовами; 10 книг (одну у співавторстві) та є співредактором шести збірників.

18 липня, 18:30

Людмила Гордон (спеціалістка з розробки музейних експозицій, Вашингтон)
Музейний бум ХХІ століття: культурна еволюція чи данина моді?

Чому сьогодні, у ХХІ столітті, такими шаленими темпами зростає популярність музеїв? Чим відрізняються сучасні музеї від музеїв минулого? Що сьогодні приваблює нових відвідувачів музеїв – видовищна архітектура чи унікальні артефакти, новизна інтерактивних експонатів чи акції на зразок “Ніч в музеї”, а чи змога цілком серйозно поміркувати про непредставлені раніше історичні наративи? Що спільного між численними відкриттями нових музеїв єврейської спадщини у Європі й Америці та бумом музеєбудування в Азії, де, для прикладу, китайський уряд всього за десяток років спорудив понад тисячу нових музеїв?

Ці та інші питання будуть обговорюватися у контексті нового бачення ролі музеїв у суспільстві. Поряд із виконанням своїх основних функцій – збереження і просвітництва – сьогодні музеї стали невід’ємною частиною дедалі активнішого суспільно-економічного життя міста. Саме тому впродовж лекції йтиметься про деякі дуже незвичні музеї – від амбітних мегамузеїв, таких як відомий Музей Гуггенгайма в Більбао, до експериментальних мікромузеїв, присвячених конкретній вузькій тематиці, як-от інтригуючий Музей розлучень у Загребі. Зважаючи на те, що в сучасних музеях акцент зміщено з об’єктів експонування на відвідувачів, лекторка розгляне візит до музею через призму емоційного і соціального сприйняття та розповість про дедалі більший інтерес до того, як переоцінити й по-новому представити кожен елемент музейного досвіду, у тому числі архітектуру і дизайн, підказки для орієнтування, мультимедійні інсталяції, інтерпретації, інклюзивні багатоголосі наративи. Кожен із цих елементів має на меті перетворити візит до музею на важливу та приголомшливу подію і, врешті-решт, привернути увагу більш розмаїтої публіки, а отже, досягти вищої мети – поділитися знаннями із ширшою аудиторією.

Людмила Гордон – спеціалістка з організації та облаштування музейних виставок і експозицій, дослідниця, яка займається культурною та політичною історією, із понад двадцятирічним стажем роботи над створенням колекцій та експозицій у США, Канаді і в Росії. Останнім часом працює в одному з найбільших у світі музейному проектно-конструкторських бюро “Ральф Аппельбаум і партнери” у Нью-Йорку , де спеціалізується на змістовому і візуальному наративі для декількох нових музеїв, серед яких Єврейський музей і центр толерантності у Москві, Президентський центр імені Бориса Єльцина у Єкатеринбурзі, Канадський музей прав людини у Вінніпегу. До того працювала в Науковій бібліотеці Гарвардського університету в Думбартон-Окс у Вашингтоні, округ Колумбія, опрацьовуючи й систематизовуючи нові надходження до бібліотеки за трьома напрямками досліджень: візантійська, доколумбова й ландшафтна архітектура. На зламі 1990-х років збирала архівні та музейні матеріали про історію політичних утисків в СРСР для “Меморіалу”, історичного та освітнього товариства у Москві. Людмила Гордон має магістерський ступінь з історії та магістерський ступінь з архівування і музеєзнавства.

20 липня, 18:30

Музейне майбутнє минулого: Виклики та візії історичних музеїв в Україні

Друга дискусія програми стосуватиметься сучасного стану та викликів історичних музеїв в Україні. Директори трьох українських музеїв зі Львова та Києва поділяться власними баченнями ролі музеїв в сучасному українському суспільстві, реферуючи до глобальних контекстів музейної справи.

Дискутанти: Роман Чмелик (Львівський історичний музей), Тетяна Сосновська (Національний музей історії України), Ігор Пошивайло (Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей революції гідності), Софія Дяк (Центр міської історії)

25 липня, 18:30

Вадим Алцкан (Національний музей пам’яті жертв Голокосту у Вашингтоні)
Відсутня сторінка у музеях: історія єврейських громад як частина багатоетнічної спадщини України

Лекцію присвячено викликам інтеграції історії євреїв України до музейного й освітнього простору сучасної України, зокрема увагу зосереджено на важливості та необхідності включення єврейської культурно-історичної спадщини до експозицій сучасних музеїв та історичних виставок в Україні. Аналізуючи різні аспекти єврейсько-українських відносин, у тому числі складні й трагічні моменти, лектор також розкриє особливості періодів мирного співіснування цих двох спільнот, передусім взаємозбагачення обох культур, а також політичну та економічну співпрацю.

Реферуючи до позитивного досвіду інших східноєвропейських країн (Польщі, Литви), лектор аргументує чому єврейська спадщина не лише збагачує і розширює культурні та історичні традиції України, але також закладає основи її європейської інтеграції.

Вадим Алцкан – історик, спеціалізується на східноєвропейській, балканській та єврейській історії. Керівник проектів відділу міжнародних архівних програм Центру досліджень історії Голокосту Національного музею пам’яті жертв Голокосту у Вашингтоні. Керує архівними дослідженнями на Балканах, у Прибалтиці, на Кавказі, у Центральній Азії та Східній Європі, в тому числі в Україні, Білорусі та Росії, метою яких є розвиток архівних колекцій Музею та виконання місії Музею – зберігати свідчення про Голокост і надавати доступ дослідникам, а також широкому загалові до історичних матеріалів.

27 липня, 18:30

Рут Елен Грубер (журналістка, письменниця, координаторка онлайн-платформи Jewish Heritage Europe)
Подорож єврейською спадщиною: 25 років опісля

Цього року минає 25 років з виходу у світ першого видання книги Рут Еллен Ґрубер “Подорож єврейською спадщиною: Путівник по Східній Європі” (Jewish Heritage Travel: A Guide to Eastern Europe) – перший і найповніший єврейський путівник по регіону. 15 років минає після опублікування книги “Віртуально єврейський: перевинайдення єврейської культури в Європі” (Virtually Jewish: Reinventing Jewish Culture in Europe, 2002), в якій авторка розглядає багато ключових питань, пов’язаних з трансформаціє занедбаних, навіть знищених після Голокосту місць єврейської спадщини на туристичні точки. За ці роки вона об’їздила тисячі кілометрів, щоб знайти і описати місця, простежити маршрути єврейської спадщини, вивчити сучасні контексти. Вона також організовувала тури єврейською спадщиною та допомагала мандрівникам розробляти індивідуальні маршрути. Тепер Рут Ґрубер веде веб-сайт www.jewish-heritage-europe.eu.

Відколи Рут Ґрубер почала писати “Подорожі єврейською спадщиною” в 1989-1990 рр., відбулися чималі зміни і в інфраструктурі, в медіа, в туристичному сервісі і, – що найголовніше, – у глибоко закоріненому ставленні до подорожі, спадщини та єврейської присутності (і долі) в регіоні.

Багато місць і надалі залишаються у дуже трагічному стані, але дослідники, гіди та урядові структури вивчають, картографують і документують майже все, відкриваючи його для безпрецедентних подорожніх перспектив і комерційного туристичного використання. Трагічно занедбані місця єврейської спадщини стали принадами на дедалі більшірї кількості основних туристичних маршрутів, які поєднують Пітьму з Пунктом Призначення.

У своєму виступі на прикладах Рут Ґрубер розгляне ці зміни, зосередивши увагу на певних місцях і на конкретних аспектах (наприклад, на відновлених синагогах і кладовищах, а також на нових маршрутах єврейською спадщиною).
Вона також поділиться роздумами про те, як еволюціонувало поняття “єврейської спадщини”; як розвиваються “нові автентичності” та “реальні уявні простори” за допомогою єврейських музеїв і фестивалів культури, товаризації єврейської культури та зростання комерційного туризму єврейською спадщиною.

Рут Еллен Ґрубер – письменниця, журналістка, дослідниця. Упродовж трьох десятиріч вона документує розвиток єврейського в Європі та часто пише про єврейську спадщину, відродження і туризм у посткомуністичній Європі. У своїй книзі «Віртуально єврейський: перевинайдення єврейської культури в Європі» (Virtually Jewish: Reinventing Jewish Culture in Europe, 2002) вона запропонувала термін «віртуальне єврейство», щоб описати те, як т.зв. «єврейський простір» у Європі часто заповнюють неєвреї. Рут Ґрубер – авторка ряду книг: «Подорож єврейською спадщиною від журналу «National Geographic»: Путівник по Східній Європі» (National Geographic Jewish Heritage Travel: A Guide to Eastern Europe, перше видання – 1992 р.); «Листи з Європи (та зі всюди)» (Letters from Europe (and Elsewhere)), і «На одвірках Твого будинку: Єврейське життя в Східній і Центральній Європі вчора й сьогодні» (Upon the Doorposts of Thy House: Jewish Life in East-Central Europe, Yesterday and Today). Колишня кореспондентка агенції «United Press International» у Польщі та в інших комуністичних країнах Європи, вона дописувала до багатьох науково-популярних видань. Серед її нагород – Грант Ґуґґенхайма і Лицарський Хрест «Орден Заслуг перед Республікою Польща». Тепер вона координує веб-сайт www.jewish-heritage-europe.eu, що є проектом Фунду Ротшильда (Ганадив) у Європі. Вона була почесною гостьовою завідувачкою кафедри єврейських студій у Коледжі Чарльстона (Південна Кароліна) весною 2015 року.

Реклама на сайті

Реклама на сайті

Знайдіть свою подію

Календар подій

Коментарі

вверх