Виставка «Давид Бурлюк. Малярство»

Виставка «Давид Бурлюк. Малярство»

19 квітня 2018 - 17 червня 2018

facebook

Футуризм – авангардний напрям, назва якого в перекладі з латини — майбутнє. Виник футуризм у мистецтві на початку XX ст. Як художньо-стильовий напрям вперше заявив про себе різновидом італійського авангардизму. Його теоретиком став поет Т. Марінетті, який пропагував радикальний розрив із усією культурною традицією: «Ми підриваємо традиції, як поточені червою мости».
Визначальними рисами футуризму стали: заперечення традиційної культури (особливо її моральних і художніх цінностей); прагнення до новацій, бунтівливості порушення традицій; культивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста); переплетіння документального матеріалу з фантастикою.

Декларації українських футуристів були близькі до цього: «Те, що називають мистецтвом, є для нас предмет ліквідації… Ліквідація мистецтва є наше мистецтво… Мистецтво є пережиток минулого… Смерть мистецтву!.. Хай живе метамистецтво!..».

Одним із засновників футуризму в українському мистецтві був Давид Бурлюк – живописець, поет, літературний та художній критик, видавець. Його творчість, за словами мистецтвознавця Дм. Горбачова, є глобальною. Україна, Німеччина, Росія, Японія, Америка…– «де б не ступала нога Бурлюка, мистецьке життя підживлювалося».

Давид Бурлюк – живописець, поет, літературний та художній критик, видавець. Один із засновників українського футуризму.

Народився 9 липня 1882 року на хуторі Семиротівщина Лебединського повіту Харківської губернії в родині нащадків запорозьких козаків. Навчався у Казанській художній школі та Одеському художньому училищі, в Королівській академії в Мюнхені та приватній художній школі А. Ажбе, в Парижі відвідував студії у Ф. Кормона (1904). Під час навчання захопився неоімпресіонізмом. У 1910 – 1914 роках студіював у Московському училищі живопису та архітектури, звідки був виключений за пропаганду футуризму.

У 1910 році Давид Бурлюк став засновником першої групи кубофутуристів «Гілея». Водночас був активним учасником та співорганізатором інших авангардистських мистецьких угруповань: «Стефанос» (Москва), «Ланка» (Київ), «Вінок-Стефанос” (С.-Петербург), «Салон Іздебського» (Одеса), «Спілка молоді» (Риґа, С.-Петербург). Організовував виставки Товариства південноросійських художників (Одеса), Товариства харківських художників, “Спілки молоді” (Санкт-Петербург), “Синього вершника” (Мюнхен) та ін.

У 1920 роках перебував у Японії, був учасником групи японських футуристів, випустив поетичну збірку з власними ілюстраціями та написав близько 450 робіт.

Від 1922 Д.Бурлюк жив і працював у США. Тут продовжив виставкову та видавничу діяльність. Брав участь у виставках сучасного мистецтва в США, Європі, Австралії. Експонував власні твори на близько 30-ти персональних виставках. У цей час також активно співпрацював із художніми музеями Львова, Києва, Харкова, друкував мистецькі дописи в харківському журналі «Нова генерація». Серед робіт української тематики – «Запорожці в поході» (1912), «Святослав» (1915), «Козак Мамай» (1916).

Давид Бурлюк творчо працював до кінця життя.
Помер 15 січня 1967 у Нью-Йорку.

Реклама на сайті

Реклама на сайті

Знайдіть свою подію

Календар подій

Коментарі

вверх